Методичні рекомендації 

щодо роботи шкільної редакційної колегії

 «Дитина має право на вільне висловлювання,

тобто  «свободу шукати,одержувати та передавати

 інформацію та ідеї будь-якого роду незалежно

від кордонів в усній, письмовій чи друкованій формі,

у формі творів мистецтва чи за допомогою

інших засобів на вибір дитини».  

(Стаття 13 Конвенції ООН про права дитини)

Саме шкільне періодичне видання дає змогу дітям реалізувати це право.

Газета  є одним із напрямків  ефективного функціонування учнівського  самоврядування в школі. Вона сприяє інформованості про ухвалюванні органами самоврядування рішення і плани, що розробляються, про життя школи, про цікавих людей школи,  талановитих учнів, учителів.  Шкільна періодична газета є одним з ефективних засобів формування світогляду, розвитку згуртованості і свідомості учнів.

      

Шкільна газета – своєрідний літопис школи. Вона відтворює, чим живе школа: її проблеми, досягнення, свята, будні.

Види шкільних газет

Ø Стінна газета – газета, яка вивішується на найвиднішому місці у школі, оформляється на аркуші А-3 (або кількох таких аркушах)

Ø Друкована – комп’ютерний варіант газети, який розповсюджується по школі.

Ø Електронна газета – електронний варіант газети, який розміщується на сайті школи

Ø Телерепортаж  - відеорозповідь про якусь певну подію.

  

Доручення у шкільній редакції

Редактор –найголовніша людина. Його обов’язок – зробити так, щоб газета виходила вчасно і її було цікаво читати.

Журналісти  (юнкори)–ті, хто збирає інформацію, обробляє її та пише статті, бере інтерв’ю

Фотокореспондент – той, хто робить  фотоілюстрації до текстів і хто може писати власні матеріали.

Дизайнер – розробляє дизайн випуску, обкладинку газети, створює ілюстрації до текстів, розробляє нові стилі і варіанти оформлення  газети тощо.

Верстальник – здійснює верстку газети, займається  макетуванням видання  та його випуском.

            Для  написання статті кожний журналіст (юнкор) повинен пам’ятати  пораду римського вчителя красномовства, який жив у І столітті нашої ери Марка Фабія Квинтиліана : «…про подію або вчинок можна скласти достовірне уявлення лише тоді, коли відомі відповіді на такі питання:  ХТО? ЩО? КОЛИ  І ДЕ це було? ЯК і ЧОМУ це сталося?»Сьогодні ці класичні шість питань становлять основу основ підготовки будь-якої новини.

Рубрика – спеціально визначений розділ в газеті, який об’єднує матеріал за тематикою.

Рубрики шкільної газети

o   Шкільні новини

o   З олівцем по школі

o   Світ наших захоплень

o   Юнкор у відрядженні

o   Стоп-кадр

o   Проба пера

o   Репортаж номера

o   Сьогодні в школі   

o   З історії мого міста (району)

o   Поговоримо, посперечаємось, порадимо

o   Увага! Конкурс!

o   Новини звідусіль

o   Експрес-новини

o   Визначні дати календаря

o   Клуб до-ре-мі-солька                                                                                                    

Жанри журналістики.

Інформація – інформаційний жанр;  коротке (3-7 речень) повідомлення про подію, в якій автор відповідає на запитання: «що? Де? Коли?» відбулося. Інформація може стосуватися різних сфер: культури, спорту, проведення заходів, взаємин у колективі. Може бути написана в безособовій формі.

Репортаж – інформаційний жанр;  повідомлення про новини прямо з місця події. Репортаж потребує особистих вражень і думок автора. Це розповідь свідка про важливу подію, емоційний аналіз, а не просто перелік фактів, яскраві деталі і подробиці.

Нотатки – інформаційний жанр;  коротке або розширене повідомлення про подію, яка відображує думки  про неї кореспондента. Нотатки відповідають емоційно  на запитання: «що? Де? Коли?» відбулося. Нотатки можуть бути критичними ( факти з негативною оцінкою кореспондента), інформаційними (тільки факти, але від особи кореспондента). 

Інтерв’ю –інформаційний жанр;  це бесіда кореспондента зі співрозмовником. Кореспондент ставить питання, а співрозмовник відповідає. В інтерв’ю можна відобразити цікаві факти з життя співрозмовника, його захоплення; ставлення співрозмовника до певної події, фактів….

Стаття – аналітичний жанр, який дає відповідь на питання "що? де? коли?" відбулося. Основою статті є не стільки конкретний факт, скільки масштабна проблемна ситуація. Стаття починається з загальної постановки проблеми, а далі – розвиток теми. Факти висвітлюються з різних сторін з обов’язковим аналізом подій.

 Гумореска – сатиричний жанр;  нотатка про веселий випадок або вигаданий веселий сюжет.

фейлетон – сатиричний жанр;  який висвітлює негативні явища (заздрість, пасивність, агресивність тощо…) Події викладаються у перебільшеному, сатиричному стилі. Прізвища та імена можуть бути вигаданими, але подія повинна упізнаватися.

Підготувала: Ковтун І.В., методист Красилівського РБТДЮ