З історії шкільного друку

Шкільні газети почали існування з тих пір, коли з'явилися школи і школярі. Берестяна грамота новгородського школяра, напевно, ні що інше, як перша гумористична, коміксова шкільна газета. І дорослі серйозні історики довго намагалися розшифрувати, про що ж він написав, але не змогли. Втім це і зрозуміло – дорослі часто не можуть зрозуміти дітей. Значить їм варто читати різні газети.
Багато хто пророкував загибель шкільного друку, про нього перестали згадувати журналісти дорослих газет. Але... Шкільний друк не тільки вижив, а й набрався сил.

Шкільні газети сьогодні

Багатьом дорослим здавалося, що газета в школі не потрібна, але це не так . Випускаючи власне видання багато хто з вас робить свою першу серйозну справу в житті. Які вони, шкільні газети? Абсолютно різні. Але головне, що вони про життя в школі. Чим більше цікавих новин, тим цікавіша газета. Адже її основна задача – повідомляти новини. Тому школі, яка вирішила випускати своє видання, доведеться звикнути жити суспільним життям. Це значить, що юнкори пишуть про все, що відбувається, помічають те, що хотілося б не бачити. Після виходу газети з'являються не тільки друзі, але й вороги. І не варто зневірятися, головне точність і об'єктивність при описі подій, що відбуваються. Якщо ви будете чесними і неупередженими, пошана вам гарантована, а ще популярність. Адже, якщо газета пише про те, що цікаво, її чекають з нетерпінням.
Найцікавіші газети ті, що пишуть про новини в школі. Юними кореспондентами зазвичай стають допитливі хлопчики і дівчатка. Незалежно від віку і класу, в якому вони навчаються. Однак не слід зосереджуватися виключно на внутрішньому житті окремого шкільного колективу. Практично ніхто з юних кореспондентів не зв'язується і не розказує про зовнішнє середовище. Але ж саме газета робить неабиякий вплив на читача. І не враховувати це – значить приректи на замкнутість.

Шкільна газета – крок до демократії

Середня школа – це одна з найбільш закритих галузей сьогоднішнього життя. Тому що все в житті школярів залежить від рішення завжди правих вчителів і адміністрації; і абсолютно не передбачається можливість відстоювати або навіть виказувати свою власну позицію. Дорослі журналісти, як правило, не заглиблюються в проблеми освіти. І якщо пишуть, то перш за все про доброго директора або вчителя. Дуже рідко про доброго учня, що переміг в національній олімпіаді, але про численні шкільні проблеми не пише ніхто. Сьогодні в київських школах є багато проблем. І чудово, коли в школі є газета. Завжди знайдеться відчайдух, що ризикне і напише про конфлікт. Але дуже важливо бути об'єктивним і дати можливість всім сторонам виказати свою позицію. Саме так формується активна життєва позиція. А головне – приходить розуміння суспільної важливості професії журналіста. Сьогодні в Україні ми повинні відмовитися від розхожого поєднання «четверта влада» і добитися хоча б того, щоб засоби масової інформації виконували функцію суспільного контролера. Особливо актуально це в шкільному житті. Чи легко? Ні. Не соромтеся, йдіть по допомогу до координаторів шкільної преси.
Шкільна газета – це двосічна зброя, і вчителі повинні бути готові дізнатися правду про свою роботу з газет. Це допомагає і методично навчальному процесу. Тому розумні директори з вдячністю відносяться саме до таких життєвих матеріалів. Це дає можливість не запускати багато шкільних проблем.
Сьогодні шкільні газети – це перш за все зародження демократії в школі. Для вчителів – це технологія виховання мислячих і творчих учнів, для учнів – перші уроки правди, для молодої держави – шлях до відкритого цивільного суспільства.

                                      Методичні рекомендації 

щодо роботи шкільної редакційної колегії

 «Дитина має право на вільне висловлювання,

тобто  «свободу шукати,одержувати та передавати

 інформацію та ідеї будь-якого роду незалежно

від кордонів в усній, письмовій чи друкованій формі,

у формі творів мистецтва чи за допомогою

інших засобів на вибір дитини».  

(Стаття 13 Конвенції ООН про права дитини)

Саме шкільне періодичне видання дає змогу дітям реалізувати це право.

Газета  є одним із напрямків  ефективного функціонування учнівського  самоврядування в школі. Вона сприяє інформованості про ухвалюванні органами самоврядування рішення і плани, що розробляються, про життя школи, про цікавих людей школи,  талановитих учнів, учителів.  Шкільна періодична газета є одним з ефективних засобів формування світогляду, розвитку згуртованості і свідомості учнів.

      

Шкільна газета – своєрідний літопис школи. Вона відтворює, чим живе школа: її проблеми, досягнення, свята, будні.

Види шкільних газет

Ø Стінна газета – газета, яка вивішується на найвиднішому місці у школі, оформляється на аркуші А-3 (або кількох таких аркушах)

Ø Друкована – комп’ютерний варіант газети, який розповсюджується по школі.

Ø Електронна газета – електронний варіант газети, який розміщується на сайті школи

Ø Телерепортаж  - відеорозповідь про якусь певну подію.

  

Доручення у шкільній редакції

Редактор –найголовніша людина. Його обов’язок – зробити так, щоб газета виходила вчасно і її було цікаво читати.

Журналісти  (юнкори)–ті, хто збирає інформацію, обробляє її та пише статті, бере інтерв’ю

Фотокореспондент – той, хто робить  фотоілюстрації до текстів і хто може писати власні матеріали.

Дизайнер – розробляє дизайн випуску, обкладинку газети, створює ілюстрації до текстів, розробляє нові стилі і варіанти оформлення  газети тощо.

Верстальник – здійснює верстку газети, займається  макетуванням видання  та його випуском.

            Для  написання статті кожний журналіст (юнкор) повинен пам’ятати  пораду римського вчителя красномовства, який жив у І столітті нашої ери Марка Фабія Квинтиліана : «…про подію або вчинок можна скласти достовірне уявлення лише тоді, коли відомі відповіді на такі питання:  ХТО? ЩО? КОЛИ  І ДЕ це було? ЯК і ЧОМУ це сталося?»Сьогодні ці класичні шість питань становлять основу основ підготовки будь-якої новини.

Рубрика – спеціально визначений розділ в газеті, який об’єднує матеріал за тематикою.

Рубрики шкільної газети

o   Шкільні новини

o   З олівцем по школі

o   Світ наших захоплень

o   Юнкор у відрядженні

o   Стоп-кадр

o   Проба пера

o   Репортаж номера

o   Сьогодні в школі   

o   З історії мого міста (району)

o   Поговоримо, посперечаємось, порадимо

o   Увага! Конкурс!

o   Новини звідусіль

o   Експрес-новини

o   Визначні дати календаря

o   Клуб до-ре-мі-солька                                                                                                    

Жанри журналістики.

Інформація – інформаційний жанр;  коротке (3-7 речень) повідомлення про подію, в якій автор відповідає на запитання: «що? Де? Коли?» відбулося. Інформація може стосуватися різних сфер: культури, спорту, проведення заходів, взаємин у колективі. Може бути написана в безособовій формі.

Репортаж – інформаційний жанр;  повідомлення про новини прямо з місця події. Репортаж потребує особистих вражень і думок автора. Це розповідь свідка про важливу подію, емоційний аналіз, а не просто перелік фактів, яскраві деталі і подробиці.

Нотатки – інформаційний жанр;  коротке або розширене повідомлення про подію, яка відображує думки  про неї кореспондента. Нотатки відповідають емоційно  на запитання: «що? Де? Коли?» відбулося. Нотатки можуть бути критичними ( факти з негативною оцінкою кореспондента), інформаційними (тільки факти, але від особи кореспондента). 

Інтерв’ю –інформаційний жанр;  це бесіда кореспондента зі співрозмовником. Кореспондент ставить питання, а співрозмовник відповідає. В інтерв’ю можна відобразити цікаві факти з життя співрозмовника, його захоплення; ставлення співрозмовника до певної події, фактів….

Стаття – аналітичний жанр, який дає відповідь на питання "що? де? коли?" відбулося. Основою статті є не стільки конкретний факт, скільки масштабна проблемна ситуація. Стаття починається з загальної постановки проблеми, а далі – розвиток теми. Факти висвітлюються з різних сторін з обов’язковим аналізом подій.

 Гумореска – сатиричний жанр;  нотатка про веселий випадок або вигаданий веселий сюжет.

фейлетон – сатиричний жанр;  який висвітлює негативні явища (заздрість, пасивність, агресивність тощо…) Події викладаються у перебільшеному, сатиричному стилі. Прізвища та імена можуть бути вигаданими, але подія повинна упізнаватися.

Підготувала: Ковтун І.В., методист Красилівського РБТДЮ

Методичні рекомендації 

щодо організації та проведення загальних зборів

учнівського самоврядування в школі

            Загальний збір – вищий колективний орган учнівського самоврядування, на якому присутні всі учні, адміністрація, вчителі, члени батьківського комітету, представники державних і недержавних структур. Його мета – розвиток учнівського самоврядування, згуртування колективу, вироблення у школярів організаторського досвіду, формування лідерських навичок. Основне завдання - обговорення і вирішення питань життєдіяльності учнівського колективу.

На  загальних зборах  затверджуються:

·         склад  ради дитячого об’єднання, учнівського самоврядування;

·         програми діяльності органу самоврядування;

·         зміни до документів, які регламентують діяльність учнівського самоврядування в школі;

·         права й обов’язки лідерів та учасників процесу учнівського самоврядування;

·         плани діяльності усієї структури та  її окремих частин на визначений загальними зборами період часу;

·         різноманітні пам’ятки, алгоритми  з питань послідовності виконання певних доручень та єдиних вимог щодо результативності даної роботи;

·         рішення  загальних зборів ( конференції )  органу самоврядування дітей.

Форми проведення загальних зборів:

-                     установчі (настановчі);

-                     звітно-виборні;

-                     екстрені;

-                     урочисті;

-                     тематичні.

Загальні збори учнівського колективу проводяться не рідше, як два рази на рік.

            Звітно-виборні класні та загальношкільні учнівські збори  проводяться у квітні-травні.  Їх мета і завдання: підведення підсумків роботи учнівського самоврядування за навчальний рік; вибори нової  ради лідерів.

            Голова ради лідерів разом із педагогом-організатором та класними керівниками складає графік проведення класних зборів, на яких присутні: учні класу, класний керівник, голова ради лідерів (або його заступник), педагог-організатор.

            Технологія проведення зборів передбачає: підготовчий етап, власне збори й ратифікацію рішень (ратифікація – процес надання юридичної сили документу (наприклад, протоколу, договору) шляхом затвердження його відповідним органом). Під час підготовки  треба пам’ятати, що збори повинні бути цікавими, насиченими, результативними і не довготривалими (класні збори – 30-40 хв., загальні збори у/с – до 1 год.). Збори веде голова, протокол – секретар. Усі частини зборів повинні бути регламентовані, тобто обмежені в часі. Під час збору використовується як Державна символіка та атрибутика, так і шкільна (Гімн або пісня школи, лідерів, девіз тощо…)

Підготовчий етап.

1.       Повідомлення учнів про час, дату, місце та тему зборів.

2.        Підготовка порядку денного, виступів, проекту рішення зборів.

3.       Підготовка матеріалів, необхідних для проведення зборів (бланк протоколу, канцтовари тощо…).

Основна частина звітно-виборних зборів.

1.       Процедура відкриття зборів (наявність голови, секретаря, кворуму, голосування  щодо початку зборів,  виконання Гімну України, школи, лідерів у/с …).

2.       Представлення гостей.

3.       Оголошення порядку денного (присутні можуть вносити доповнення, проводиться голосування за порядок денний)

4.       Звіти голови ради лідерів (учкому) та голів комітетів (секторів) про роботу за навчальний рік.

5.       Оцінка роботи, голосування.

6.       Затвердження нового складу ради лідерів (із числа представників у/с класів). Представлення лідерів від кожного класу, голосування (або за кожного окремо, або за весь склад).

7.       Вибори голови ради лідерів у/с, голів  комісій (секторів).

8.       Пропозиції щодо кандидатур, голосування.

9.                 Присяга лідерів учнівського самоврядування (за бажанням).

10.   Зачитання проекту рішення зборів, внесення доповнень, голосування.

11.   Обговорення важливих питань, що не ввійшли до порядку денного.

12.   Закінчення зборів.

Ратифікація  рішень.

1.  Наявність протоколу.

2. Повідомлення шкільному колективу про ухвалені рішення та подальший план дій (інформація вивішується на видному місці у школі)

Порядок денний,  виступи,  доповнення та рішення відображаються у протоколі зборів.

ПРОТОКОЛ

загальношкільних зборів учнівського самоврядування  № …
(зборів у/с 9-Б класу)

від 29 квітня 2015 року

Присутні : 
Відсутні : 
Голова зборів: 
Секретар :

Запрошені:

(Класний керівник):

Порядок денний

1.

2.

1.Слухали: (прізвище та ім'я того, хто готував виступ по першому питанню, короткий запис його виступу ). 
Виступили: (прізвище та ім'я тих, хто взяв участь в обговоренні даного питання та короткий зміст їх виступу)

Ухвалили: (записується рішення, яке прийняли по першому питанню)._______________________________________________________________________

2. Слухали: (прізвище та ім'я того, хто готував виступ по другому питанню, короткий запис його виступу ). 
Виступили: (прізвище та ім'я тих, хто взяв участь в обговоренні даного питання та короткий зміст їх виступу ).

Ухвалили:   (записується рішення, яке прийняли по другому питанню)________________________________

Голова зборів________________________________ ( підпис )       /Прізвище, ім'я /

Секретар   ________________________________     ( підпис )       /Прізвище, ім'я/

Тематика зборів повинна бути цікавою, відповідати потребам колективу, розширювати поле соціальної активності кожної дитини. Тематика не вигадується, вона стає результатом аналізу життєдіяльності колективу.

Орієнтовна тематика загальних зборів учнівського самоврядування

1.                  «Право і ми».

2.                  «Самоврядування як спосіб виявлення громадських ініціатив».

3.                  «Ні насильству у шкільному колективі!»

4.                  «Збереження довкілля – турбота кожного!»

5.                  «»Я – сьогодні, я – завтра!»

6.                  «Здоров’я – спадщина, чи власне надбання?»

7.                   «Молодіжні течії та субкультури».

8.                   «Як не помилитися у виборі професій?»

9.                  «Вільний час – простір для розвитку здібностей».

10.              «Час. Смак. Стиль».

11.              «Добро – це коло, в середині якого є краса».

КЛАСНІ ЗБОРИ

            Збори класу - колективний орган учнівського самовряду­вання. Вони формують громадську думку, сприяють виробленню навиків і умінь демократичної культури учнів, надають право кожному взяти участь в обговоренні існуючих проблем в своєму колективі.

Класні збори проводяться 1 раз на два місяці, за потреби - щомісячно.

На зборах розглядається одне-два питання.

Тривалість зборів, як правило, не більше 30 – 40 хвилин.

            Відповідальність за підготовку та ведення зборів несе лідер (староста) класу. Про свою роботу по підготовці та веденню зборів він звітується активом класу та класним керівником.

            Порядок денний зборів вивішується в класному куточку за 2-3 дні до дня їх проведення. 
Рішення зборів заносяться в протокол, ведення якого доручається секретареві, який обирається на початку навчального року. Він також відповідає за ведення в класному куточку змінної рубрики

«Класні збори вирішили », де наступного дня після зборів розміщується інформація про їх рішення. 

Положення про класні збори

(зразок)

1. Загальні положення

1.1. Участь учнів в управлінні життям класного колективу є основоположним принци­пом. Учням надається можливість влаштовувати громадську роботу та позашкільні заняття відповідно до свого віку та світогляду, що сприяє вихованню в учнів самостійності й готов­ності нести відповідальність за прийняті ними рішення.

1.2. Основною структурною ланкою закладу освіти є клас - колектив учнів, що форму­ється з метою виконання завдань закладу на основі їхніх вікових або психофізичних особли­востей, рівня розвитку.

Учнівські збори класу - колективний орган учнівського самовряду­вання

2. Мета і основні завдання:

- формування навичок самоврядування, соціальної активності та соціальної відповіда­льності в процесі практичної громадської діяльності учнів; формування суспільно-громадського досвіду, розвиток особистості, стимулювання та реалізація її творчого потенціалу;

- розвиток творчих рис характеру, а саме: цілеспрямованості, ініціативності, критично­сті розуму, самостійності, вимогливості, наполегливості, винахідливості;

- залучення учнів до участі у вирішенні трудових, соціально-моральних потреб суспіль­ства;

-  координація творчих зв'язків шкільних та класних органів самоврядування.

Учнівські збори класу:

- обирають органи учнівського самоврядування класу;

- висувають своїх представників для участі в роботі органів самоврядування закладу;

- обговорюють питання організації навчання, громадської діяльності дозвілля учнівсь­кого колективу;

-  повідомляють інформацію, необхідну для роботи колективу класу;

- приймають рішення, які вимагають обліку думок учнів з різноманітних питань життя закладу;

- заслуховують звіти центрів (секторів) учнівського самоврядування перед учнями класу;

- обговорюють надзвичайні випадки, складні або конфліктні ситуації, які виникли у класі;

- інструктують учнів про зміни, або введення нових організаційних моментів стосовно режиму функціонування гімназії.

3. Права і обов'язки учнів класу на зборах

Учні класу мають право:

- обирати та бути обраними до керівних органів учнівського самоврядування класу;

-  бути обраними як кандидат на керівні посади органів учнівського самоврядування за­кладу;

- вносити пропозиції, ідеї щодо вдосконалення діяльності органів учнівського самовря­дування класу;

-  вносити на розгляд керівних органів учнівського самоврядування класу пропозиції та запити й отримувати обґрунтовані відповіді;

-  дискутувати, критикувати, відстоювати власну точку зору з усіх питань щодо діяльно­сті учнівського самоврядування;

- брати участь у масових заходах, проведенні акцій, експедицій, творчих свят; створен­ні традицій класу, створенні матеріальної бази класу.

Учні класу зобов 'язані:

-  дотримуватись Положення про класні збори;

-  виконувати рішення, постанови, прийняті зборами;

-  брати участь у досягненні мети реалізації завдань зборів учнівського самоврядування;

- брати участь у вирішенні трудових, соціально-політичних, моральних потреб класу;

 - розвивати світогляд для подальшого формування цивілізаційної компетентності.

4. Основні форми проведення зборів:

-  консультативні - проводяться з метою роз'яснення організаційних моментів, нововве­день та інших питань;

-   дискусійні - проводяться у разі виникнення у класі проблемних ситуацій, труднощів відносно прийняття рішення з певних питань;

- семінари, диспути - проводяться, коли необхідно розглянути цікаві, актуальні питан­ня громадського життя учнівського колективу;

-  клубні - проведення тренінгів, обговорення питань, цікавих для значної частини учнів класу;

-  творчі зустрічі - проведення зустрічей з цікавими людьми;

-  звітно-виборні - проводяться 1 раз на рік, на зборах заслуховують звіти центрів, оби­рають новий актив.

5. Організація роботи.

5.1. Голова учнівського самоврядування класу зобов'язаний всебічно продумати і підго­тувати до зборів необхідну інформацію і документи.

5.2. Кожні збори мають свій «сценарій», програму, рекомендації, поради, настанови.

5.3.  Головним методом проведення зборів є діалог.

5.4. Учні класу запрошуються на збори і ознайомлюються із порядком денним не пізні­ше, ніж за 4 дні до проведення зборів.

5.5. Голова учнівського самоврядування, педагог-організатор та дирекція повинні бути проінформовані про дату і порядок денний не пізніше, ніж за 4 дні до проведення зборів.

5.6. Для вирішення організаційних питань з числа учнів класу призначається ініціативна група, яка займається підготовкою кабінету, запрошенням гостей та іншими питаннями.

5.7.  Голова учнівського самоврядування класу інформує голову учнівського самовряду­вання закладу, педагога-організатора про підсумки проведення зборів, про питання і проблеми, які розглядались на зборах.

5.8.  Збори учнівського самоврядування класу проводяться не рідше одного разу на пів-семестр.

6. Педагогічне керівництво

Педагогічне керівництво включає в себе три основні галузі діяльності: організаторську, комунікативну, гностичну, кожна з яких має особливості й висуває вимоги до процесу про­ведення консультативно-педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням. Організа­торська діяльність класних керівників спільно з  педагогом-організатором має на меті впорядкувати роботу орга­нів учнівського самоврядування класу, конкретних учнів, відповідальних за певний напря­мок роботи, надати їхній діяльності планомірний, погоджений характер, проводити інструк­тування, здійснювати контроль за роботою органів учнівського самоврядування класу.

Комунікативна діяльність включає налагодження правильних відносин: з одного боку, між класними керівниками, педагогом-організатором та  учнями, відповідальними за певний напрямок роботи, з другого боку, - становлення ділових міжособистісних й педагогічно доцільних стосунків між педагогічними працівниками та учнями, лідерами шкільних органів учнівського самоврядування, між педагогічним і учнівськими колективами.

Гностична діяльність педагогів передбачає аналіз своєї щоденної діяль­ності щодо педагогічного керівництва учнівським самоврядуванням, виявленням успіхів і недоліків. Ці види діяльності тісно пов'язані між собою і взаємозалежні.

 

Орієнтовна тематика класних зборів

1. Пропонуємо, плануємо, вирішуємо (планування роботи).

2. Розподіл доручень. Вибори активу класу.

3.  Статут школи (гімназії, ліцею) - закон мого життя.

4.  Твоє ставлення до навчання.

5. Навчання - твоя особиста справа?

6. Ти і колектив (про правила співжиття у колективі).

7. Ти - про колектив, колектив - про тебе.

8.  Громадське доручення. Для чого воно? (Диспут.)

9. Як ми чергуємо?

10.  Я - учень школи (вказати повну назву закладу).

 Підготувала: Ковтун І.В., методист Красилівського РБТДЮ, 

тел.: 096 573 66 32