Навчання шкільного активу

Тема: «Прийоми колективного планування КТС»

 Мета: надати лідерам класів практичну допомогу в плануванні роботи класу, в складанні плану роботи на другий семестр, сприяти вихованню ціннісного ставлення до людей, вчити поважати думку оточуючих, бути толерантним.

Обладнання: стікери у вигляді монеток, плакат із зображенням скрині, аркуші паперу А4, ручки, олівці, фломастери, кольоровий папір, клей, ножиці, скотч, розрізані на кілька частин ілюстрації до казок.

Хід засідання:

1.    Вступ.

Вступне слово педагога – організатора.

Оголошення теми і мети засідання.

2.    Вправа для поглиблення знайомства «Чарівний стілець»

Учні по черзі сідають на «чарівний» стілець і розповідають про себе, доповнюючи незакінчене речення: «Я хочу, щоб про мене знали, що я…»

3.    Повторення правил роботи групи.

Лідери по черзі зачитують по одному прийнятому правилу і пояснюють, що сталось би, якби в суспільстві(школі) не було такого правила.

4.    Визначення очікувань «Скриня скарбів»

(На плакаті намальовано скриню. На стікерах – монетках учні пишуть свої очікування, озвучують їх і «складають» біля скрині.)

Організатор: «Усі ми про щось мріємо, чогось прагнемо або очікуємо. Наші мрії здаються нам найсолодшими та найціннішими. Багато великих і славних справ зародилися як нездійсненні чи навіть дивакуваті мрії. Якби люди не мріяли – не було б багатьох винаходів та прекрасних творів мистецтва. А що ви мрієте отримати від нашого заняття? Чого очікуєте? Запишіть, будь ласка, свої очікування на стікерах – монетках. Ті очікування, які здійсняться протягом засідання, ми потім покладемо до скрині із скарбами, адже здійснення бажання це справжній скарб для людини»

5.    Моніторинг роботи учнівського самоврядування в класах «Три торбинки досвіду».

Організатор: «У кожного з вас в класі протягом першого семестру активно працювало учнівське самоврядування. За цей час ви провели багато цікавих творчих справ. Ваш досвід є дуже цінним для усіх нас. Це справжній скарб. Саме тому ми просимо поділитися своїм досвідом. Зараз кожний отримає аркуш паперу. На листку  зображено три  торбинки. У них зберігаються ваші скарби – колективні творчі справи, які ви провели у своєму класі за цей семестр. Торбинки  мають позначки «+», «-», «мрію».

На торбинці із знаком «+» запишіть, які з проведених КТС у вашому класі вам найбільше сподобалися, що цікавого у вас відбувалося.

На торбинці із знаком «-» запишіть, - що не вдалося, не сподобалося, було не цікаво.

На торбинці із позначкою  «Мрію» запишіть, - що б ви хотіли  провести в своєму класі чи в школі.»

Учні записують свої враження, потім коментують анкети, діляться досвідом проведення КТС у класах.

Проводимо обговорення:

-         Що сподобалося? Чим запам’ятався захід?

-         Що не сподобалось? Чому?

-         Які труднощі виникали під час підготовки?

-         Як краще, на вашу думку, було б це зробити?

6.    Гра – розминка «Червоний капелюшок»

Пропоную учням зазирнути під стілець, на якому вони сидять. Там скетчем приклеєні ілюстрації із зображенням казкових героїв. Ті, у кого на картинках зображені однакові казкові персонажі, об’єднуються у малі ініціативні групи.

Таким чином учасники утворюють чотири групи: вовки, бабці, Червоні Капелюшки (ЧК) і мисливці.

Групи розташовуються в колі на стільчиках. Кожна група відповідно до свого героя вигадує і представляє певний рух, характерний для її героя. Наприклад, вовки – учасники встають і  руками імітують велику пастку, що закривається і відкривається; ЧК – підстрибують і плескають у долоні; мисливці – учасники імітують гвинтівку і „стріляють”; бабці – встають і тримаються за крижі, охають і ахають.

Отже, ведучий (досить швидко) читає або розповідає казку про ЧК. Кожна група виконує свій рух тільки тоді, коли звучить назва героя, якого представляє група.

Казка про Червоний Капелюшок

Чи знаєте ви казку про ЧК? Напевно, всі знають казку про ЧК!

В цій казочці, як пам’ятаєте, говориться про, звичайно ж, ЧК, якій мама веліла йти з кошиком до бабці. Бо бабця була хвора. Крім того бабця жила на другому кінці села. І щоб дістатися до неї, ЧК мала пройти довгу дорогу через ліс. А в тому лісі, як і в кожному лісі – жив вовк. Пригадуєте вовка з казки про ЧК? І цей вовк довідався від ЧК, де живе бабця. Звичайно, вовк, як вовк, бігає набагато швидше ніж маленька дівчинка, і тому до хатки з бабцею прибіг раніше за ЧК.  Отже, маємо вовка, бабцю ... правда, був ще й мисливець. І звичайно ЧК. Чи  всіх пригадали? Мисливець, бабця, ЧК... Бабця, вовк, мисливець... Бабця, яку з’їв вовк. Потім вовк з’їв мисливця. Ні, не мисливця! Вовк з’їв ЧК. А потім мисливець застрілив вовка. Так, хиба все так і було...

Але чому вовк з’їв бабцю? І коли мисливець застрілив вовка? І  взагалі, звідки мисливець знав, що вовк з’їв бабцю і ЧК чи, перепрошую, ЧК і бабцю?

Отже, по черзі.

Мати наказала ЧК піти до бабці, яка захворіла. Вовк першим прибув до бабці і, так як був голодний, з’їв її. А потім прийшла ЧК і запитала бабцю, чому вона має такі великі зуби. Бо то, звичайно, не була бабця, а був вовк. Той самий вовк, який з’їв бабцю, а потім вдавав, що є нею насправді. Вовк не наївся бабцею і тому проковтнув ще й ЧК.  Як в вовку помістилися бабця і ЧК, невідомо. Але в казці, як в казці, все можливо. І навіть те, що вовк з’їв бабцю на обід, а ЧК на десерт.

А  лісом йшов мисливець. Бо так завжди відбувається, а в казці  тим паче, що, якщо є вовк, то має бути і мисливець  або, якщо є мисливець, то має бути і вовк. Отже, цей мисливець і врятував бабцю і ЧК. З вовка, коли його мисливець застрілив, вийшла спочатку бабця, а за нею ЧК, якій мамуся наказала йти до бабці.

І так далі, і так далі ...

Але звісно всі ж знають казочку про ЧК, бабцю, вовка та мисливця.

7.    Вправа «Квітка – семицвітка»

Після розминки сформовані групи продовжують роботу. Кожна група отримує аркуш паперу, на якому приклеєні, вирізані з кольорового паперу стебло і серединка квітки. В середині квітки написано назву тижня, який проходитиме в школі (тиждень виховання ціннісного ставлення до держави, природи, сім’ї і т.п.) Діти вирізають пелюстки з кольорового паперу. Порадившись і обговоривши рішення в групі, вони на кожній пелюстці записують захід, який би  хотіли провести в рамках цього тижня. По закінченню роботи діти презентують свої квітки – семицвітки, обговорюють запропоновані заходи.

Організатор: «Цю гру ви можете провести з своїми однокласниками під час проведення класних зборів. Зібравши «квіти», ви легко зможете скласти план роботи на семестр, а усі заходи, які по ньому проведете, будуть бажані і цікаві для всього класу.»

8.    Підсумки.

Аналіз здійснення очікувань.

Висновки.

Підведення підсумків.

Завдання: провести  в класі анкетування по типу «Три торбинки досвіду», зробити вправу «Квітка – семицвітка» на класних зборах.

Індивідуальні консультації лідерам класів.

Якості лідера

Компетентність – знання тієї справи, яку необхідно організувати; Активність – уміння діяти енергійно, наполегливо при розв’язанні практичних завдань; Ініціативність – особливий творчий вияв активності, висунення ідей, пропозицій; Товариськість – відкритість до інших, готовність спілкуватися, потреба мати контакти з людьми; Кмітливість – здібність доходити до сутності явищ, бачити їх причини і наслідки, визначити головне. Наполегливість – виявлення сили волі, завзятості, вміння доводити справу до кінця; Працездатність – витривалість, здатність вести напружену роботу тривалий час, не стомлюватися; Спостережливість – уміння бачити, мимохідь відзначати значиме, зберігати у пам’яті деталі; Самостійність – незалежність у прийнятті рішень, уміння самому знаходити шляхи виконання завдань, брати на себе відповідальність; Організованість – здібність підкорятися необхідному режиму роботи, планувати свою діяльність, проявляти послідовність, зібраність.

Форми роботи з лідерами учнівського самоврядування

-         інтерактивні заняття: «Як навчитися виступати публічно», «Жити в злагоді з собою та іншими», «Секрети життєвого успіху», «Вміння спілкуватися», «Моя майбутня професія»;

-   майстер-класи: «Творчість, креативність, підприємливість», «Секрети організаторської майстерності», «Організація цікавої вечірки для друзів», «Чарлідінг – шоу, спорт, емоції!» «Вальс», «Ча-ча-ча», «Рок-н-рол», «Масові танці для танцювальних вечорів»

-   рольові та ситуативні ігри: «Знайомство та згуртування колективу», «Шлях до життєвого успіху», «Кожен – особистість! Разом – команда!», «Кмітливість та підприємливість», «Виступаємо публічно», «Ігротехніки для колективу», «Мислимо креативно!», «Лідер» до побачення і за все спасибі!»;

-  практична робота в якості лідера, організатора, відповідального за різноманітні види діяльності тощо;

-  підготовка журналістських матеріалів, радіопрограм, слайдових та відео презентацій, веб-сайтів;

-  спортивні змагання, басейн, ігри та розваги на свіжому повітрі: «Будівництво снігового королівства», «Випробування Снігової королеви», «Таємниці здійснення мрій», «В гостях у братів-місяців», «Веселі старти»;

-  конкурсно-розважальні програми, вечори відпочинку, дискотеки, бал: «Знайомимося весело!», «Вечірка у Лідер-клубі», «Таланти нашого колективу», «Стань успішним!», «Зимовий бенефіс», «На хвилях Чарлідінгу», «Я – лідер!», «Ідеальна пара»,  «Романтичний коктейль»,  «Фестиваль улюблених казок», Новорічний святковий бал, Українські вечорниці;

-  робота дитячих та молодіжних творчих студій, арт-салонів: «Я це вмію!», «Новорічний дизайн приміщення», «Стиль, зачіска, одяг, дизайн нігтів», «Школа джентльмена», «Захоплюючий брейк-данс», ведучі та режисери масових заходів, ді-джеї, звуко-режисери, радіоведучі, хореографія, акторська майстерність, декоративно-прикладне та образотворче мистецтво, бісероплетіння тощо;

-  вечірня свіча: «У колі нових друзів», «Дружба. Толерантність. Колектив. Команда», «Щастя. Гармонія. Радість», «Любов. Кохання. Захоплення», «Перше кохання…», «Мрії Новорічної ночі…», «Добро. Щирість. Доброзичливість. Життєва мудрість», «Взаємостосунки між людьми», «Чому я хочу стати успішним…», «Я дякую вам, друзі, за ласку та тепло».

Особливості виховання лідерів молодшого шкільного віку

До молодших школярів відносять дітей від того часу, коли вони починають відвідувати школу (6 років) до закінчення початкової школи (10-11 років). Цей вік називають верховиною дитинства тому, що дитина має ще багато дитячих якостей: легковажна, наївна, дивіться на дорослого знизу вверх. Але вона вже починає втрачати дитячу безпосередність у поведінці, у неї з΄являється інша логіка мислення. Відвідування дитиною школи знаменує собою не тільки початок переходу пізнавальних процесів на новий рівень розвитку, але і виникнення нових умов для особистісного розвитку дитини.

Сприймання молодших школярів досить розвинуте, однак ще слабо диференційоване. Зокрема, діти цього віку ще не вміють здійснювати цілеспрямованого аналізу результатів сприймання, виділяти серед них головне й істотне.

Характерною віковою особливістю є недостатня довільна увага. Домінує увага мимовільна, спрямована на нові,яскраві, несподівані та захоплюючі об΄єкти.

Характер у цьому віці лише формується, тому імпульсивність поведінки, примхливість, упертість спостерігаються досить часто. Водночас більшість молодших школярів чуйні, допитливі та безпосередні у вираженні своїх почуттів.

Діти цього віку дуже емоційні, але поступово вони оволодівають умінням керувати своїми емоціями, стають більш стриманими, врівноваженими. Основним джерелом емоцій є навчальна гра та ігрова діяльність, які виступають провідною діяльністю цього віку.

У молодшому шкільному віці суттєво розвиваються моральні мотиви поведінки, одним з яких є ідеали, які в цьому віці мають певні особливості. По-переше, ідеали носять конкретний характер, ними є герої казок, кінофільмів. Ці ідеали не стійкі, швидко змінюють один одного. По-друге, дитина може уподібнюватися до своїх героїв, але, як правило, лише зовнішньому боку їх учинків.

Фактором формування в дітей моральних почуттів виступають взаємини у класі, зокрема почуття дружби, товариськості, обов΄язку,  гуманності. При цьому, першокласники схильні переоцінювати власні моральні якості і недооцінювати їх  у своїх однолітків. З часом діти стають більш самокритичними.

Поступово зростає вимогливість до себе та інших, розширюється сфера усвідомлення обов΄язків, з΄являється розуміння необхідності їх виконання. Формуються такі вольові риси характеру, як самостійність, упевненість у своїх силах, витримка, наполегливість тощо.

Особливістю дітей молодшого віку є безмежна довіра до дорослих, головним чином до вчителів. Діти цього віку повністю визнають авторитет дорослої людини, майже безсуперечно приймають її оцінки. Це безпосередньо впливає на таке важливе особистісне утворення, як самооцінка. Тому, коли дорослі, які мають достатньо великий авторитет для дітей, мало заохочують їх за успіхи і більше карають за невдачі, закріплюють мотив утечі від невдачі, який не є стимулом до досягнення успіхів. Під впливом мотивації успіху у цьому віці вдосконалюються ще дві особистісні якості дитини: працездатність і самостійність.

Ураховуючи психологічні особливості молодшого шкільного віку у вихованні лідерів, слід виділити риси, які забезпечують ефективне лідерство: працездатність, самостійність, прагнення до досягнення успіху, витримка, наполегливість, упевненість у своїх силах, наслідування свого ідеалу.

Особливості виховання лідерів підліткового віку

Підлітковий вік займає особливе  місце в розвитку особистості людини. Цей вік є критичним, переломним, перехідним, віком змін, віком статевого дозрівання. Його хронологічна межа співпадає з навчанням дітей в основній школі у 6-9 класах, віком 11-12 років до 15-16 років. Ця стадія відповідає переходу від дитинства до дорослості.

Вік займає особливе місце серед етапів становлення особистості – це насамперед критичний, переломний, перехідний вік, вік змін. Важлива особистість цього віку – формування  активного, самостійного, творчого мислення. Розвивається абстрактне мислення, здатність до розумових експериментів, до розумового розв΄язання задач на основі припущень тощо.

Соціальна активність підлітків спрямована насамперед на прийняття та засвоєння норм, цінностей і способів поведінки, характерних для світу дорослих та стосунків між ними.

Найважливішим новоутворенням підліткового віку є становлення самосвідомості. В цьому віці акти самосвідомості, самопізнання, самоспостережливість, ставлення до себе, саморегулювання – стають провідними потребами особистості підлітка. Ступінь цієї потреби впливає на формування моральний якостей особистості в процесі її становлення. Потреба в самосвідомості стимулює іншу потребу – в самовихованні, в цілеспрямованому прагненні змінити себе у зв΄язку з усвідомленням власних психологічних невідповідностей зовнішнім потребам, ідеалам, моральним прикладам, яких потрібно додержуватися.

Самооцінка в цьому віці набуває не меншого значення, ніж оцінка дорослих,перетворюючись у надзвичайно важливий мотив поведінки. Переважна  орієнтація підлітка на самооцінку пов΄язана передусім із його прагненням до самостійності та незалежності, із самоповагою, вимогливістю до себе. Виникає інтерес до свого внутрішнього світу, надалі відбувається поступове ускладнення й поглиблення самопізнання. Завдяки інтенсивному інтелектуальному розвитку з΄являється схильність до самоаналізу. Підліток уже вміє ставити перед собою мету, складати план дій, може оцінити та підібрати необхідні засоби, співвіднести їх з діями інших людей тощо. Орієнтуючись на інших, він уміє враховувати їх почуття та інтереси, бажання й характери, може зрозуміти інших та самого себе. Підліток оцінює власні вчинки, прагнучи осмислити їх наслідки в майбутньому.

Прагнення зайняти достойне місце в колективі однолітків є одним із домінуючих мотивів поведінки і діяльності підлітків. Потреба в самоствердженні в них дуже виражена та іноді пояснює численні порушення норм і правил поведінки. У випадку несприймання їх батьками і педагогами вони самостверджуються за рахунок асоціального лідерства.

Підлітки часто надмірно збудливі, їхня поведінка нестійка, імпульсивна, дії часто некеровані, безконтрольні, неадекватні стимулам. Але помітного розвитку набувають вольові якості – наполегливість, цілеспрямованість, уміння долати перешкоди і труднощі тощо.

У цьому віці яскраво виражена залежність від думки та ставлення оточуючих. У цей час триває пошук друга. Підлітки дорожать дружбою, будучи водночас вкрай ревнивими, вимогливими та схильними до образ. Найчастіше лідери підлітки активні, ініціативні, наполегливі, захоплені ідеєю і справою.

Особливості виховання лідерів-старшокласників

Відомо, що лідерство виявляється на різних вікових етапах розвитку особистості, але має свої особливості щодо мотивації, висування та ефективності лідерства.

Юність визначає фазу переходу від залежного дитинства до самостійної і відповідальної дорослості, що передбачає, з одного боку завершення фізичного дозрівання, а з іншого досягнення  соціальної зрілості.

Переходячи з дитинства до світу дорослих, юнак не належить повністю ні до одного, ні до іншого. Специфічність його соціальної ситуації і життєвого світу виявляється в його психіці, для якої типовими є внутрішні суперечності, невизначеність рівня домагань, соромливість і одночасно агресивність, схильність приймати крайні позиції і точки зору.

Інтелектуальний розвиток тісно пов΄язаний  з тенденціями особистісного зростання старшокласників. В юнацькому віці збагачується емоційна сфера. Нові емоції виникають не тільки завдяки конкретним об΄єктам, а й через стосунки з іншими людьми, види діяльності, їх зміст, перебіг і результати. Нові життєві обставини, нові обов΄язки й успіхи в їх виконанні породжують і нові переживання. Емоційне життя стає багатим за змістом і диференційним за відтінками почуттів.

Більшість лідерів серед учнів старших класів виходить з однолітків-акселератів. Вони більш упевнені, популярні, зрілі. Їм не доводиться боротися за положення і статус.

Рання юність – період громадянського ставлення людини, її соціального самовизначення, активного включення в громадське життя, формування духовних якостей особистості. Головне при цьому – формування активної життєвої позиції. Найбільш значущою якістю для старшокласників у структурі їхньої особистості виявляється спрямованість, у якій концентруються ставлення до навколишньої дійсності, до інших людей і до самого себе. У ранній юності спрямованість особистості, головні її установка полягає насамперед у самовизначенні, у виборі людиною свого життєвого шляху.  У зв΄язку з виникненням життєвих планів у  них формується вміння підпорядковувати свою поведінку конкретним цілям майбутнього самостійного життя, перебудовувати мотиви діяльності. На перше місце виступають відповідальність перед собою, почуття суспільного  обов΄язку, ідейні переконання, моральні принципи, якими старшокласники починають керуватися в повсякденному житті. Відбувається формування самоконтролю, самозобов΄язання, самоаналізу. Нове усвідомлення часу позитивно впливає на формування особистості за наявності впевненості в собі., у своїх можливостях та силах.

Виховання лідера

Будь-якій людині, яка потрапила в бурхливе море, в дрімучий ліс, в безкраю пустелю, завжди знадобиться компас, якщо вона захоче вибрати вірну дорогу і не збитися зі шляху.

Коли ж людина береться вести по складній дорозі інших, їй необхідно знати не тільки напрямок; їй знадобляться знання того, як повести людей за собою, як зробити так, щоб вони тобі повірили, як організувати їх.

Дитяче самоврядування, правильно організоване педагогами, відкриває невичерпні можливості для постійного вдосконалення виховного процесу. Воно сприяє розвитку дитячої ініціативи, яка стає джерелом нових знахідок та перемог.

Виконуючи функції організаторів, школярі проходять першу школу громадянства, набувають навичок суспільної діяльності, на власному досвіді осягають складне мистецтво управління шкільними справами. Відповідаючи за різні розділи роботи,беручи участь у діяльності різних секторів, діти організовують своїх товаришів на виконання тих чи інших завдань, планують, контролюють та перевіряють одне одного.

Беручи участь у роботі органів учнівського самоврядування, учні набувають цілого ряду звичок та навичок, умінь та знань. А також діти вчаться вмінню керівництва, веденню ділових документів. У них розвиваються певні моральні якості та риси характеру: особиста відповідальність за доручену справу, принциповість, вимогливість до себе і своїх товаришів. При цьому за адміністрацією школи і педагогами залишається право на загальне керівництво і контроль. Вчителі передають дітям організаційний досвід, вчать їх складної справи-керівництва (засідання активу). Лідери-активісти, які очолюють сектори шкільної ради, можуть підвищити свою організаторську майстерність на заняттях активу, які проводить педагог-організатор. У процесі навчання педагог-організатор розвиває у дітей навички спілкування, їх дисциплінованість, самостійність, ініціативність.

 Навчання активу включає теоретичні питання, практичні заняття, активні форми роботи. Учням пропонуються ділові ігри, тренінги, інформація про діяльність шкільної дитячої організації, цікавий матеріал, тести на вивчення себе як особистості.

Все прослухане обов΄язково повинне донестися до однокласників. Це значить, що після закінчення заняття діти повинні не тільки зрозуміти, які заходи будуть проводитись у школі в найближчий час, але й яка доля участі кожного з класів.

У процесі різноманітної діяльності йде згуртування дитячого колективу, зростає число його організаторів.

Виховні ситуації, які створює організатор, сприяють набуттю учнями таких умінь:

-         проводити самоаналіз, самооцінку своїх вчинків, самокритику;

-         займатись самовихованням;

-         планувати свої дії, передбачати їх результати;

-         знаходити шляхи вирішення складних життєвих ситуацій.

Головне завдання занять – максимально розвинути потенційні здібності кожної дитини, сформувати у школярів високу конкурентноспроможність, ініціативу, творчість.

В результаті навчання активісти повинні:

-         розуміти зміст і завдання свого доручення;

-         бачити перспективи своєї роботи;

-         вміти планувати;

-         вміти визначати коло обов΄язків та відповідальність кожного за конкретну справу;

-         вміти контролювати і допомагати в разі необхідності своїм товаришам;

-         вміти готувати і проводити засідання активістів, збори загонів.

Форми навчання:

-         диспут;

-         гра;

-         заняття;

-         тренінг;

-         аукціон ідей;

-         брейн-ринг;

-         конференція;

-         мозковий штурм.

Виховання сучасного лідера є умовою підготовки молодого покоління до керування власним життям. Ефективне виховання лідерів передбачає врахування вікових особливостей школярів.